Боротьба з буряковою совкою вимагає різноманітних стратегій для пом’якшення її впливу на посіви.

Культурний контроль: це передбачає такі практики, як сівозміна та посіви, щоб порушити життєвий цикл шкідника та зменшити збільшення його популяції.Рання сівба або пізніший збір урожаю також може мінімізувати вразливість культури.

Біологічний контроль: заохочення природних ворогів осіннього черв’яка, таких як певні хижаки та паразити, може допомогти контролювати його популяції.Це включає звільнення корисних комах, таких як Trichogramma, або використання мікробних агентів, таких як Bacillus thuringiensis (Bt), для спеціального націлювання на личинки.

Хімічний контроль: пестициди можна використовувати, коли популяції перевищують економічні пороги або коли інші методи неефективні.Однак ретельний розгляд впливу на навколишнє середовище та управління стійкістю має вирішальне значення.Слід віддати перевагу селективним інсектицидам, націленим на щитівку, зводячи до мінімуму шкоду корисним комахам.

Моніторинг і раннє виявлення: регулярно перевіряйте поля на наявність ознак інфекції FAW, таких як пошкодження листя або наявність личинок, щоб забезпечити своєчасне втручання.Феромонні пастки та феромонні приманки можуть допомогти стежити за дорослими популяціями та прогнозувати спалахи.

Інтегрована боротьба зі шкідниками (IPM): поєднання кількох стратегій боротьби з інтегрованим підходом до боротьби зі шкідниками забезпечує комплексну та стійку стратегію боротьби з осіннім хробаком.Цей підхід максимізує ефективність, мінімізуючи вплив на навколишнє середовище та залежність від хімічних пестицидів.

Використовуючи комбінацію цих заходів контролю, адаптованих до конкретних умов навколишнього середовища та сільського господарства, фермери можуть ефективно контролювати осіннє зараження глистами та захистити посіви від значної шкоди.